Підсумки від забудовника РІЕЛ: 2021 — рік зростання й розвитку

Редакція порталу Domik.ua продовжує підбивати підсумки року, що минає. Цього разу ми поспілкувались із Генеральним директором Корпорації Нерухомості РІЕЛ Ростиславом Мельником. Він розповів, чим відрізняється робота девелоперських компаній на столичному ринку від львівського, а також яких змін очікують від реформування містобудівної галузі та державних програм.

Стисло про забудовника

Корпорація Нерухомості РІЕЛ працює з 2003 року. За 18 років у доробку забудовника 60 реалізованих проєктів у Києві та Львові, понад 1,1 млн. кв. м нерухомості в портфелі. Серед житлових комплексів ЖК ОK`LAND, «Містечко Підзамче», «Берег Дніпра», Great, «Ріел Сіті», Nordica Residence, «Америка», «Шенген» та ін.

Компанія бере участь у численних благодійних проєктах, є членом Асоціації Західноукраїнських забудовників. Робота РІЕЛ неодноразово була відзначена нагородами та подяками.

Про компанію: «Серед пріоритетів компанії надійність і дотримання зобов’язань»  

— Корпорація РІЕЛ цього року відсвяткувала своє «повноліття» — 18 років на ринку нерухомості. Чи можете ви розповісти, чого саме вдалося досягти упродовж цього часу? Як виходить весь цей період утримувати лідируючі позиції на львівському ринку та підкорювати столицю?

— Вдалося вирости з декількох людей у компанії до декількох сотень, з одного проєкту добудови будинку до 24 об'єктів у двох найбільших містах України. Як вдається? Серед пріоритетів компанії: надійність і дотримання зобов’язань, даних інвесторам, постійний розвиток, робота над помилками, контроль всіх процесів та їхнє грамотне планування. До того ж ми використовуємо в своїй роботі нові технічні прийоми як-от ВІМ-технології (Building Information Modeling), VR-тури, діджиталізація продажу і сервісу. Окремий напрям нашої роботи — це ревіталізація депресивних районів.

— У 2019 році на будівельних майданчиках корпорації працювало 1 700 осіб. У 2020 році — вже 2 700 співробітників. Скільки робочих місць забезпечила компанія у 2021 році? Як мотивуєте фахівців, щоб вони залишалися працювати у вас, а не їхали на заробітки до інших країн?

— У 2021 році в КН РІЕЛ працює близько 3 тис. осіб. Мотивуємо ринковими зарплатами, перспективами як для кожного працівника окремо, так і для компанії, адже ми щороку зростаємо й розвиваємось.

— Корпорація бере участь у багатьох благодійних проєктах. Ви засновник благодійного фонду та реабілітаційного центру «Модричі». Які соціальні заходи підтримала корпорація у році, що минає?

— У зв’язку з пандемією COVID-19 КН РІЕЛ надає постійну допомогу шпиталям.

— Чи впроваджуєте ви в роботу своєї компанії нові digital-технології і якщо так, то які саме?

— Так, перш за все — це ВІМ-технології (Building Information Modeling). Завдяки цим технологіям ми можемо реалізувати будь-який наш об’єкт віртуально, тобто ще задовго до його фактичного завершення. Проєктанти, працюючи в ВІМ, знижують ризики некоректних проєктних рішень. Зводиться нанівець некоректність обсягів проєкту та строків будівництва, бюджету. Щоб мінімізувати ці ризики, ми прийшли до використання низки інструментів: зокрема, проєктування в REVIT, використання можливостей NEVISWORKS, аналітика процесів у Power BI. В КН РІЕЛ усі ці інструменти об’єднані в єдину ERP-систему — систему керування ресурсами — і мають низку проміжних контрольних точок і кодів, завдяки чому вся інформація автоматично передається між усіма системами.

Це виглядає, приміром, так: отримавши від проєктанта модель об’єкта, ми її трансформуємо через NEVISWORKS в Excel-таблицю, вилучаючи увесь перелік та обсяги основних робіт і матеріалів. Так ми формуємо базовий варіант кошторису, який лягає в основу нашого бюджету. Інженери профільних відділів перевіряють отримані результати, додають другорядні матеріали, і ми отримуємо більш-менш коректний бюджет. Після цього ми з проджект-менеджерами завантажуємо ці дані у PROJECT і отримуємо план-графік виконання робіт. Далі вже питання контролю показників за допомогою картки проєкту — основного інструменту оперативного контролю стану проєкту. В ній ми бачимо базові та уточнені терміни завершення проєктів; розуміємо, чи є часові відхилення і чи виникнуть через це додаткові видатки. Також отримуємо дані з місячного планування, аналіз завдань до виконання, кількість завершених із них, порівняння продажу тощо.

Маючи якісну ВІМ-модель, ми використовуємо її в майже всіх наших бізнес-процесах. У процесі будівництва — візуалізуючи складні проєктні рішення для будівельників, якісно розподіляючи фінансовий та трудовий ресурс. В маркетингу — зокрема, для нашого вебсайту, де можна «оглянути» будь-який наш об’єкт у будь-якому місті присутності, обрати актуальне на цю мить планування, конкретний поверх і зробити остаточний вибір. Після завершення будівництва об’єкта створена нами BIM-модель стане чудовим інструментом для управителя на етапі експлуатації будинку. Завдяки ВІМ ми можемо оперативно реагувати на зміни, які відбуваються з об’єктом. Головна перевага застосування BIM-технологій і для нас, девелоперів, і для клієнтів — це можливість досягти максимальної відповідності характеристик майбутнього об’єкта вимогам замовника.

Крім того, завітавши у наші відділи продажу, можна «прогулятись» у VR-окулярах своїм майбутнім помешканням, в якому вже «попрацював» дизайнер. Це особливо актуально, якщо йдеться про нестандартні приміщення, наприклад, мансардну квартиру. «Походити» нею, «побачити» варіанти дизайну та навіть розставляння меблів цілком реально вже зараз, поки вона іще в процесі будівництва.

— У травні поточного року у вас з'явився новий формат відеозвітів будівництва — репортажі з будівельного майданчика. Які ще новації запровадили задля кращої комунікації з інвесторами?

— Раніше, аби обрати квартиру й дізнатися деталі продажу, у тому числі вартість, потрібно було найняти рієлтора чи самотужки їхати до відділу продажу. Ми вирішили «закрити» всі ці питання онлайн, надавши можливість покупцям дізнаватися найважливіше протягом кількох хвилин із мобільного телефона або ноутбука на нашому сайті. Наприклад, наявність обраної квартири та її планування, актуальність ціни й конкретна цифра замість «від ... до», всі характеристики житлового комплексу. В результаті частка продажу з онлайн-каналів зросла з 30 до 40% від загальної кількості продажу. А частка лідів із сайту в структурі онлайн-каналів підскочила з 3 до 12%.

Всі 8 відділів продажу КН РІЕЛ, 3 сервісних центри і понад 20 ЖК функціонують за відсутності директора чи керівника, з яким необхідно узгоджувати свої дії. Водночас поміж співробітниками чітко розподілено ролі, тож кожен із них діє в рамках своєї зони відповідальності й самотужки приймає рішення. При цьому кожна дія передбачена, прописана і відпрацьована наперед. Це і продумані кроки й відповіді для різних ситуацій, реакцій, процесів, ефективність яких завжди відслідковується (у тому числі, й за допомогою прослуховування розмов менеджерів із клієнтами). Ці дані згодом піддаються аналізу й фіксуються, якщо була невідповідність із прописаними стандартами.

Всі софти, що ми застосовуємо в роботі, взаємопов’язані. Тому, в який би спосіб клієнт не зв’язався з нами (через форму на сайті, чат, телефонний дзвінок чи email) ми в будь-якому разі це відслідкуємо й створимо «угоду». Причому станеться це автоматично: вхідна й вихідна комунікація з потенційним клієнтом фіксується у CRM-системі. Дашборди Power BI інтегровані з Zoho CRM, також є інтеграція з 1С, шахматкою — це каталог приміщень, зображений на інтерфейсі у вигляді клітинок із номерами квартир. Ми страхуємо від подвійного продажу з неуважності. Облік ведеться за допомогою штрихування квартир із різним статусом.

Якщо клієнт зателефонує нам чи заповнить форму на сайті, ми хочемо напевно знати, з якого сайту чи рекламної кампанії він прийшов. І все це автоматично зафіксувати, щоб не питати в клієнта «а як ви про нас дізнались?».

Про рік, що минає: «Зростання продажу та чисельності співробітників»  

— Яким одним словом чи фразою ви можете охарактеризувати 2021 рік?

— Зростання й розвиток.

— Яку найкращу новину ви отримали у році, що минає?

— Зростання продажу та чисельності співробітників. У Києві в 2020 та 2021 рр. нам вдалося продавати наші проєкти навіть дорожче за середні ціни на ринку новобудов. Це говорить про високу привабливість наших об’єктів.

За 2021 рік штат КН РІЕЛ збільшився на 83 особи: 53 в Києві і 30 у Львові. Ще 50 вакансій відкрито на 2022 рік.

— Як, на вашу думку, змінилися цінності інвесторів у 2021 році?

— Через карантинні обмеження виникла потреба «цілодобово існувати вдома»: навчатись, працювати, розважатись тощо. В КН РІЕЛ відреагували на це, зокрема, і проєктуванням нових просторів всередині будинку. Наприклад, в наших комплексах є технологічні лаунж-зони для роботи чи навчання, мітинг-руми з відповідною інфраструктурою, ігрові простори для дорослих і дітей будь-якого віку тощо.

— Скільки об'єктів ви ввели в експлуатацію у 2021 році?

— Загалом ми здали 7 об’єктів: друга черга ЖК «Голоські Кручі» (Львів), перша черга ЖК «Львівська Площа» (Київ), перший пусковий комплекс сьомої черги ЖК «Велика Британія» (Львів), всі будинки ЖК «Моне» (Львів), шоста та сьома черги ЖК «Львівський квартал» (Київ), ЖК Topolis (Львів).

— Як змінилася за минулий рік вартість квадратного метра у ваших ЖК?

— Ми рухаємось у тенденціях ринку загалом. У Києві за 2021 рік у гривні квадратні метри у наших об’єктах здорожчали так: комфорт-клас — на 17%, бізнес-клас — на 27%, преміумклас — на 18%. У доларах США: + 22, 32 та 28% відповідно. У Львові порядок цифр у гривні такий: +14% у комфорт-класі, +20% у бізнес-класі та +14% у преміумкласі. В доларах США: +22% у класах «комфорт», +25% у «бізнес» та +20% у «преміум». Як бачимо, у Києві найбільше подорожчав бізнес-клас, а найменше — комфорт. У Львові дещо інша ситуація: тут найменше виріс у ціні преміумклас, при цьому бізнес-клас стабільно дорожчає найбільше.

Я прогнозую, що років за 5 у Києві будуть такі ж ціни, що й у Варшаві — 4-5 тис. євро за кв. м. Інакше не може бути, адже ми вкладаємо однаково такі ж матеріали, таку ж робочу силу, такий же бензин і газ у метр квадратний, що й у Варшаві. Попит теж такий самий.

Про проєкти забудовника: «Ревіталізація промислових районів — це тренд останніх років»

— У чому головна відмінність роботи на будівельному ринку Львова та Києва?

— 50% наших львівських покупців — трудові мігранти. Це перевага, адже наші внутрішньоекономічні потрясіння, спровоковані, наприклад, стрибком курсу валют, банківською кризою тощо, не впливають ані на їхню купівельну спроможність, ані на інвестиційні наміри. Окрім того, ми відзначаємо їхню дисципліну й пунктуальність у внесенні оплат. Тож львівський ринок надійніший за київський. Водночас, київські інвестори значно уважніші. Так щойно з’являються зміни в профільному законодавчому полі або навіть в умовах контролю й нагляду в сфері будівництва, як київські інвестори вже надсилають листи з проханням про роз’яснення наслідків. Львівському ринкові житла притаманна мало- та середньоповерхова забудова — на п’ять і дев’ять поверхів. Такої нерухомості у Львові 90%. Львів’янам просто не подобається жити на 15-му поверсі. Для київського ринку за зрозумілих причин будують нерухомість на 16-25 поверхів.

— Який проєкт компанії ви вважаєте особливим приводом для гордості?

— ЖК «Містечко Підзамче». У 2019 році КН РІЕЛ спільно з партнерами AVR Development посіла перше місце в номінації «Міське планування» на Всеукраїнському конкурсі архітектури та урбаністики Ukrainian Urban Awards за мегапроєкт «Містечко Підзамче» — ЖК «Новий Форт». «Містечко Підзамче» — масштабний ЖК, розташований у Львові, на північ від Високого Замку. Ми позиціонуємо його як «Новий центр Старого міста». Цей ЖК стане комфортним і продуманим осередком не лише для життя, а й відпочинку, дозвілля, ведення бізнесу. Він складається з трьох житлових комплексів: «Брама», «Вежа» та «Новий Форт», що утворюють єдиний макрокомплекс. В ньому реалізовано ультрасучасну концепцію архітектури, запроєктовано новітню інфраструктуру, зони розваг, кінотеатри, коворкінги, зони для спорту, релаксу, дитячі садочки та школи.

Кожен із трьох ЖК має власну особливість: на території ЖК «Брама», наприклад, місто запланувало звести канатну дорогу, що з’єднає «нове серце міста» зі Старим Львовом. Тут же, в ареалі відновлених історичних будівель, розташовано артпростір для вистав, концертів, виставок тощо. Також на території ЖК «Брама» запроєктовані офісні приміщення, простори для коворкінгу, готель і апартаменти, ресторани й фудкорти, підземний паркінг з ліфтами, супермаркети і крамниці, дитячий садочок і три дитячі майданчики, фітнес-студія та спортивні зони. Тут буде «двір без машин».

ЖК «Новий Форт» ми називаємо осередком надійності й символом безпеки. Цей простір матиме унікальний благоустрій двору з історичними будівлями. Мешканці квартир на перших поверхах матимуть власні патіо — приватні прибудинкові ділянки для ігор чи обідів на свіжому повітрі. У цьому ЖК запроєктовані дворівневі квартири з терасами. Також тераси й зони відпочинку будуть і на дахах — для зустрічей найкращих львівських світанків і атмосферних сутінок. Окрім кав’ярень, ресторанів, зон відпочинку, офісних приміщень, тут буде власний дитячий садок, п’ять ігрових і два спортивні майданчики. Заплановано підземний паркінг з ліфтами.

ЖК «Вежа» — це центр інфраструктури «Містечка Підзамче». Тут зводиться бізнес-центр із коворкінгами, кімнатами для переговорів, конференц-залами, власний торговельний центр. Для відпочинку облаштуємо рекреаційні зони, озеленені дахи, скейт-парк і велодоріжки з велопарковками. Наземний паркінг для автомобілів. Також будуються два дитячі садки, школа і низка ігрових майданчиків.

— РІЕЛ активно береться за ревіталізацію промислових зон. У Львові, наприклад, це масштабний проєкт — «Містечко Підзамче». У Києві — ЖК Great та «Берег Дніпра» на Позняках. Чи можете ви розповісти у чому особливість реалізації таких проєктів та з якими труднощами доводиться стикатися?

— Наведемо приклад ЖК «Містечко Підзамче». Корпорація Нерухомості РІЕЛ «зайшла» на місцевість Підзамче у 2020 році з дуже амбітним проєктом: створити «новий центр старого міста» на дільниці, з якої повільно витікало життя. Перед нами ширилася величезна зона, заповнена малоповерховими будинками старої забудови, руїнами колишніх виробничих цехів, стінами сучасних місцевих виробництв, стихійною торгівлею, волоцюгами й історичними пам’ятками, які неодмінно потрібно зберегти. І все це існувало практично за відсутності доріг: вони просто були зруйновані часом. Тож нашим основним завданням — ймовірно, найбільш зухвалим на той час — стала не лише ревіталізація депресивного Підзамча, не лише гармонійна інтеграція історичних, архітектурних принад дільниці в дизайн комплексу «Містечка Підзамче» з його ультрасучасною технологічною архітектурою, а й початок реалізації проєкту в умовах, коли навіть підігнати бетономішалку на об’єкт було справжнім квестом. Ми вкладаємо великі гроші, щоб ця інфраструктура була якісною та сучасною. Ми запланували створити тут новий центр для життя, бізнесу і відпочинку.

Містом навіть запланована канатна дорога, що з’єднуватиме Підзамче зі Старим Львовом. Інвесторові, з яким ведуться зараз перемовини, це коштуватиме близько десятка мільйонів євро. Декілька років тому місто вже вклало близько 170 млн грн на реконструкцію вул. Промислової. А зараз приблизно стільки ж на відбудову вул. Хмельницького. Мільйони євро буде витрачено на реновацію однієї з головних пам’яток Підзамче — Фабрики повидла, будівлі якої кілька років тому викупив австрійський інвестор.

Тобто такі проєкти потребують більше сил, уваги, досвіду та великих грошей для реалізації. В кожному окремому випадку є різні нюанси, що залежать від самої території та містобудування в різних містах.

— Чим такі проєкти привабливі для інвесторів, адже по суті вони вкладають гроші в житло, яке на початку розташовуватиметься серед СТО, гаражів і складів? Чим намагаєтесь залучити потенційних покупців, щоб компенсувати незручності?

— Для кожного окремого проєкту це різні унікальні торговельні пропозиції (УТП), що приваблюють інвесторів. Наприклад у нашому ЖК «Містечко Підзамче» по суті вони отримають житло в абсолютно новому районі міста, де будуть враховані всі сучасні тенденції. Там буде вся необхідна нова та сучасна інфраструктура — від коворкінгів та лаунжзон, зарядок для електромобілів, велопрокатів, до дитячих садків та шкіл.

Наші проєкти в Києві на лівому березі всі видові, тобто інвестор отримує житло на першій лінії Дніпра з шикарними краєвидами. Ми обирали все ж таки район з розвиненою інфраструктурою та транспортною розв'язкою: нові моли, супермаркети, зручний транспорт та нові житлові комплекси, що зводяться поруч. Тобто для інвестора такі проєкти є дуже привабливими. Про це говорить швидкість, з якою розпродаються квартири.

— Чому за ревіталізацію промзони забудовники беруться охоче, а за реновацію старого житлового фонду — ні?

— Ревіталізація промислових районів — це тренд останніх років, і ми активно йому слідуємо. Він потребує багато коштів та більш комплексного підходу до планування простору, адже треба повністю збудувати район зі всією його інфраструктурою, аби життя майбутніх мешканців було максимально комфортним. Промислові райони часто не є заселеними, подекуди вони зовсім занедбані. А ось реновація старого житлового фонду — це ще складніше. Адже там мешкають люди, і щоб якісно оновити старий фонд, потрібно мешканців кудись переселити, а це непросто.

Про реформи та державні програми: «Кількість об’єктів будівництва збільшиться в рази»

— У березні 2021 року стартувала урядова програма «Доступна іпотека 7%». Чи вплинуло це на продаж ваших проєктів і якщо так, то як саме?

— Станом на зараз ми не можемо говорити про значний вплив на обсяги продажу у зв’язку із запуском цієї програми. Вона іще не надто популярна серед покупців через певні складнощі, які доводиться долати кожному, хто планує нею скористатися.

Однак сподіваюся, що наступного року ситуація якісно зміниться: підключиться більше банків, законодавча база удосконалиться і процеси пришвидшаться. Ми очікуємо, що краще запрацює кредитування після ухвалення у другому читанні законопроєкту № 5091 «Про гарантування речових прав на об'єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому». Ми називаємо його документом, що гарантуватиме права інвесторів. Завдяки положенням законопроєкту має «включитись» банківська система: фінансові установи охочіше кредитуватимуть під заставу зареєстрованих майнових прав. Не маючи квартири під заставу, позичальник зможе отримати кредит на її придбання на цікавіших умовах. Запуститься повноцінний ринок іпотеки, зокрема, у березні 2021 року стартувала програма «Доступна іпотека 7%». За даними Міністерства фінансів України, станом на 23 грудня в уповноважених банках підписано 1 274 кредитних договорів на 1,109 млрд грн. Водночас було подано понад 1 789 заявок на 1,558 млрд грн, тож рівень очікування нових кредитних умов серед потенційних покупців нерухомості значний. Уже незабаром кількість об’єктів будівництва збільшиться в рази.

— У листопаді 2021 року у другому читанні прийнято законопроєкт № 5600, який змінює систему оподаткування продажу нерухомості фізособами. Так, дохід, отриманий від продажу протягом року другого об'єкта нерухомості, оподатковується за ставкою 5%, третього та наступних — за ставкою 18%. Як, на вашу думку, це вплине на вартість нерухомості у ваших новобудовах?

— У попередній редакції документу, що був ухвалений у першому читанні 1 липня 2021 року, чиновники пропонували збільшити бюджетні надходження у тому числі й за рахунок запровадження 20% податку на додану вартість з продажу нерухомості на вторинному ринку. Окрім того планувалося оподаткувати за ставкою 18% загальний дохід фізичної особи від продажу третього та кожного наступного об’єкта нерухомості. На нашу думку, цілком підтриману й іншими учасниками ринку нерухомості, це призвело б до різкого здорожчання квадратних метрів як на первинному, так і вторинному ринку. І розраховувався б за ці законодавчі ініціативи, звісно, покупець.

Готуючи документ до другого читання, народні депутати дослухались до нас — учасників ринку нерухомості — та експертів-фінансистів і вилучили з законопроєкту норму про ПДВ. Окрім того, пом’якшено й запропоновані в першому читанні умови оподаткування продажу понад двох приміщень на рік. Після внесених змін відрахування фізичних осіб у бюджет під час продажу нерухомості мають виглядати таким чином:

• з доходу від першого і єдиного продажу протягом календарного року — 2%: 1% до Пенсійного фонду та 1% мита з покупця і продавця. Це якщо об’єкт нерухомості був у володінні продавця понад 3 роки. Якщо менше, то з кишені продавця в бюджет — 5% податку з доходів фізичних осіб та 1,5% військового збору;
• з доходу від другого продажу протягом цього ж року — 5% ПДФО та 1,5% військового збору;
• з доходу від третього й кожного наступного продажу — 18% податку та 1,5% військового збору, але від різниці між вартістю купівлі і ціною продажу.

— У вересні 2021 року Верховна Рада ухвалила за основу законопроєкт № 5091. За допомогою нових понять «спеціального майнового права» та «гарантійної частки будівництва» він посилює права покупця у сфері інвестування будівництва, при цьому не прописуючи конкретних механізмів. Яка ваша думка, щодо цього законопроєкту, які плюси та мінуси вбачаєте у ньому?

— Норми цього документа після набуття ним чинності вплинуть на діяльність усіх будівельних компаній та їх відносин з інвесторами в нерухомість. Основне і найважливіше: «на вході» у процес будівництва об'єкта посилюється контроль дозвільної документації. У законопроєкті передбачена норма, що вимагає від забудовника внесення даних про об'єкт — на кожне його приміщення окремо — у Державний реєстр майнових прав на майбутню нерухомість. Без такої реєстрації об'єкт не можна буде ні продавати, ні навіть рекламувати. Щоб внести ці дані, знадобиться повний пакет дозвільної документації. Таким чином законодавці розраховують унеможливити виникнення щонайменше двох прецедентів: з боку покупця — придбання приміщення в незаконній забудові, з боку забудовника — хаотичного розпродажу допоміжних приміщень або перепланування великих помешкань в низку маленьких.

Не менш важливе питання — «попередні договори» виводяться з правового поля. Так держава намагатиметься стримати виведення коштів з-під оподаткування. Натомість інвестори укладатимуть договори купівлі-продажу на об'єкт нерухомості, завірені нотаріусом (+1% до сплаченої суми). Уся інформація щодо житлових комплексів, статистика продажу, вартість об'єктів нерухомості буде оцифрована й опублікована онлайн.

В результаті, як я вже сказав, ми розраховуємо, що «включиться» банківська система та запуститься повноцінний ринок іпотеки, зокрема, програма «Доступна іпотека 7%».

Про плани на 2022-й: «Це буде низка масштабних, амбітних об’єктів бізнес-класу»  

— Опишіть стисло перспективи, які, на вашу думку, очікують ринок первинної нерухомості у 2022 році.

— Лише за перше півріччя 2021 року первинна нерухомість в Україні виросла в ціні на понад 20% у доларах США і понад 17% у гривні. Продовження цього тренду варто очікувати й надалі. Ми прогнозуємо стабільну тенденцію, як і в поточному році, на підвищення попиту, а з ним — збільшення обсягів будівництва та здорожчання квадратних метрів. За нашими оцінками, попит на нерухомість буде значно підігріто здешевленням іпотечних кредитів до 7-10% завдяки зусиллям уряду, а також ухваленням законопроєкту № 5091 про гарантії прав інвесторів. Окрім того, здорожчання нерухомості буде спровоковане й ціновими коливаннями на газовому ринку (а складова газу в структурі собівартості об’єкта сягає близько 42%), підвищенням вартості будматеріалів в Україні та світі, природним приростом населення, здорожчанням життя тощо. Відтак ми очікуємо і примноження нашого ринку в 2-4 рази.

Якщо ж ідеться про зміни в державному архітектурно-будівельному контролі й нагляді, то на темпи будівництва це, як на мене, ніяк не вплине. Нагадаємо, що з 15 вересня 2021 замість Державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ) функціонал державного контролю та нагляду в галузі будівництва виконуватиме нова організація Державна інспекція архітектури та містобудування (ДІАМ). Забудовники звикли продуктивно працювати за будь-яких умов.

— Які нові проєкти ви плануєте запустити у 2022 році?

— Це буде низка масштабних, амбітних об’єктів бізнес-класу з найсучаснішою «начинкою» і в найкращих, найбільш розвинених інфраструктурних локаціях міст нашої присутності. По три у Києві та Львові. Упевнений, ці комплекси будуть дуже популярними. Загалом у новому році ми маємо намір активно реалізуватися в сегменті саме бізнес-класу.

— У вересні три будинки ЖК Great, який РІЕЛ будує в Києві спільно з IB Alliance, отримали сертифікати про здачу. Коли інвестори матимуть змогу зайти на ремонти?

— Після опалювального сезону, орієнтовно у березні-квітні 2022 року.

— Яку головну мету ви ставите собі наступного року?

— Якісно задовольняти потреби й очікування інвесторів. Зростати кількісно та якісно. Закріпитись у сегменті бізнес-класу.